Grzegorz (grzegorz) wrote,
Grzegorz
grzegorz

вирій

Українська народна вистава

Дійові особи:

Святий Петро – куркуль,
Фемід – страж,
Хлопчиш-зрадофіл – активіст,
Зрада – метаморфічна субстанція, яка приймає будь-які форми,
Правда – безпритульний собака,
Шакал Табакі – просто шакал,
Чорт – Хуйло,
А також піонери, кури, папуги і пісок.

Дія перша

Марсіанська пустеля. Просто серед пустелі майже поруч височіють дві двері. Біля однієї з них – стоїть стіл, завалений стосами паперів і рахівницею на костяшках. За столом – дебелий дядько у вишиванці. На голові у нього котелок а-ля Черчилль, на шиї – в’язка ключів, на руках – нарукавники бюрократа, за вухом – хімічний олівець. Збоку – посаджені ряди буряків, які тянуться до самого обрію. Двері біля нього затянуті павутинням, поріг вкритий пилом, над дверима напис: «Не вірю!» і підпис «Станіславський». Біля другої двері – нудьгує чорт в обтягуючому червоному латексному костюмі, який нагадує святковий презерватив. На голові у нього – роги у вигляді ядерних боєголовок. Чорт нудьгує, підпираючи дверний косяк. З метою здаватися вище, чорт хизується у великих, завдовшки в тридцять сантиметрів, ратицях. З дверей за ним тхне бензином... Над ними напис: «Добро пожаловацца!» Між дверима височіє страж. З першого погляду він нагадує статую Феміди, бо очі у нього зав’язані, але варто опустити погляд, як питання щодо статі – відпадає. В руках у нього автомат Томпсона – улюблена зброя гансгстерів. Автомат він іноді тримає на плечі, чим трохи нагадує Аполлона. У навколишньому просторі, волочачи порваний ланцюг похнюплено бродить кудлата, блохаста, голодна собака Правда. Вона нікому не потрібна і тому сумна.

Святий Петро: (заклопотано клацає рахівницею і щось пише) – Трохи затянемо паски... Тут – відріжемо... Сюди – додамо... У тих позичимо... Потім поділемо... А за п’ять років – примножемо. Наче й нічого виходить.

Чорт: (скрипить зубами) – Ето ми єщьо посмотрім...

Правда: (сідає на сраку, піднімає морду вгору і завиває) – У-у-у-у!

З повітря трансформується Зрада. Вона у гонорових білих чоботах, білих шароварах, і білій толстовці. Навколо голови у неї сяє німб у вигляді рулевого колеса від «КамАЗа». Німб – чорний.

Зрада: (голосом Тимошенко) – Хі-хі-хі! Послуги посередника.

Чорт: (зацікавлено) – Пропоную дружити домами. Недорого.

Святий Петро: (заспокійливо до собаки) – Ну-ну! Не треба. Все буде добре. (Чухає за вухом Правду і гладить її так, що вона падає на бік, перекатується на спину і дригає лапами у повітрі).

Зрада: (невдоволено озирається на всі боки) – Я щось не зрозуміла, а де всі? Де лохи?

Святий Петро: (показує у бік Чорта і його дверей) – Там!

З-за дверей відчутно тяне смаленим.

Зрада: (благально) – Що – зовсім нікого? А де ж народ наш – кмітливий і працелюбний?

Святий Петро (невдоволено) – Як завжди...

Фемід: (захоплено) – Бухає?!

Святий Петро: (роздратовано) – Скигле!

Зрада: (розчаровано) – Ну хоч якась розвага є?

Святий Петро: (багатообіцяюче) – Ні. Лишилися тільки підсрачники. Давати?

Фемід: (багатозначно) – Кхм! Кхм! Дозвольте діяти?

Зрада: (обурено) – Нема дурних! А свято коли?

Святий Петро: (хазяйновито) – Хибна тривога. Свято не на часі.

Зрада: (кривиться) – Добре. Я вам влаштую!

Після чого роздратовано плює отрутою в пісок і зникає.

Чорт: (зловісно) – Нічєго, нічєго. Я подожду.

Навколо з’являються кури, а в небі кружляють папуги і створюють штучний хаос.

Дія друга

Марсіанська пустеля. Входить Хлопчиш-зрадофіл. Це вгодований вуркаган, в будьонівці, піджаку з чужого плеча, підстріляних штанях і кирзових сандаліях. За ним на паску по піску волочиться маузер. Слідом втомлено бредуть піонери-невдахи у дранті і волочать за ремені ґвинтівки, на манер того, як дітлахи тягають іграшкові машинки на мотузках. Позаду них плентається шакал Табакі, в очікуванні падалі.

Хлопчиш-зрадофіл: (казиться) – От, кляті комуняки, перефарбувалися в буржуїнів і давляться ананасами, а на нас – болт поклали. Ще й канали понарили – ноги поламати можна! А ми що –не люди? Де моя доля, я вас питаю? Я теж бажаю файного життя – шампанське, баби, всі діла... Що мені та пенсія? От би тепле місце підвернулося... А я б ще й носом крутив: «і всьо би харашо, да что-то нехарашо».

Піонери: (наперебій, невдоволено) – Куди прямуємо? Скільки можна! Довго ще? Здається, ми тут вже були... Блять, знову заблукали!

Хлопчиш-зрадофіл: (нервово) – Зра-а-ада!

Шакал Табакі: (глухуювато) – Срати?

Хлопчиш-зрадофіл жбурляє каменюку в шакала.

Хлопчиш-зрадофіл: (знавісніло) – Не гавкай, шавка! Нам світять шанси на Олімп!

З повітря трансформується Зрада у вигляді Моїсея з кавою в одній руці і розсипом пігулок на долоні іншої. На перший погляд він схожий на Хоттабича, але насправді вони антагоністи, позаяк Хоттабич – араб.

Зрада: (голосом Коломойського) – Агов! Каву йдете пити?

Хлопчиш-зрадофіл: (невдоволено) – Та нас вже заїбало – йти незрозуміло куди і навіщо. Котрий рік тиняємось.

Зрада: (впевнено) – Даю сенс! Без відсотків.

Хлопчиш-зрадофіл: (пожвавлюючись) – Секс? Секс це добре. Чур я зверху!

Піонери: (наперебій, нетерпляче) – І я! Я теж хочу! Мені давай! За мною будеш!

Зрада: (роздратовано) – «Сенс», а не «секс»! В сенсі – карту дорожню. Тобто, план. Дивись не скури!

Хлопчиш-зрадофіл: (хрипко) – Який хуй курити? Тут в горлі пересохло! Випить є?

Зрада: (повчально) – Алкоголь – шкодить здоров’ю. Ось тобі колеса, мухою в’їдеш.

Хлопчиш-зрадофіл: (обачливо) – А це не лайно?

Зрада: (посміхаючись) – Тобі сподобається! Все буде в шоколаді. Щастя поруч, ви просто дурні, що не помічаєте. Перекриєте канали – буржуїни самі повиздихають. Ну, крім мене, ясна річ. Я – корисний. І взагалі поза межами всіляких підозр. Тому канали перекрий не всі, а згідно інструкцій. Слідкуй за сигналом! Ти не один.

Хлопчиш-зрадофіл: (недовірливо) – Дивні якісь колеса. А доїду?

Зрада: (регоче) – Му-ха-ха!

Зрада зникає, піонери ковтають пігулки і несподівано бачать двері, куди з усіх боків енергійно махаючи крилами відчайдушно біжать кури. Товариство теж рушає в тому напрямку.

Шакал Табакі: (крадькома) – Я тільки одним оком подивлюся – куди це вони?..

Дія третя

Марсіанська пустеля. Пустелею гребе Хлопчиш-зрадофіл. Слідом сопуть піонери. За ними волочиться шакал. На голові у Хлопчиша-зрадофіла єрмолка. Десь на обрії видно двері, але вони так само далеко, як і раніше.

Хлопчиш-зрадофіл: (бадьоро) – Ширше крок! Не відставай! Розтягнулися, як шмарклі. Зовсім дисципліна розхиталася... Ще два Гайдарівських перехода і ми на місці.

Піонери: (невдоволено) – Куди він нас веде? Кляті двері наче ще далі стали... Що ми там забули? Це точно міраж!

Хлопчиш-зрадофіл: (впевнено) – Вас відволікають. Це змова олігархів. Припинити паніку!

Піонери: (обурено) – Ми скоро дихати припинемо! Де хати? Де садки? Де вишні? Хрущі подохли й не гудуть...

Хлопчиш-зрадофіл: (істерично) – А-а-а, контрреволюція? Мовчать! Розвели демократію. Є дві думки: моя і неправильна.

Піонери: (запально) – Блять, годі тупити! Якби ми одразу почали рити колодязь, вже б закінчили.

Хлопчиш-зрадофіл: (відчайдушно) – Зра-а-ада-а!

З повітря трансформується Зрада у вигляді товстого партизана. На голові у нього козацька папаха з червоною стрічкою наперекіс, на плечах – погони Лорда Адміралтейства, а пика така, що трохи не влазить у вікно можливостей.

Зрада: (голосом Семенченка) – Пс-с-с, народ! Кроси треба?

Піонери: (очманіло) – Які кроси? Цього нам ще не вистачало! І так ледве ноги тянеш. Марафон ще запропонуй!

Хлопчиш-зрадофіл: (діловито) – Нам потрібно якомога швидше подолати цей складний і небезпечний шлях. Зволікання смерті подібно!

Шакал Табакі: (обережно) – А мо’ підем на Північ?

Зрада: (загадково) – Ось тобі чоботи-швидкоходи, вмить досягнете мети. Завдання номер один – перекрити воду. Як тільки канали висохнуть, ми почнемо диктувати свої умови. Щастя буде – повні штані.

Хлопчиш-зрадофіл: (здивовано) – Але ж це кросівки.

Зрада: (переконливо) – Так ще прикольніше!

Піонери: (похмуро) – Ми так не думаємо...

Зрада: (пихато) – А ви знаєте, з чиєї це ноги? У-у-у! Ті ноги стільки добра наробили – жах!

Хлопчиш-зрадофіл: (необдумано) – Ми в ділі!

Піонери: (обережно) – А лопати?

Зрада: (суворо) – Добудете в бою!

Хлопчиш-зрадофіл хутко взувається і біжить так, що аж вуха тріпочуть за спиною.

Хлопчиш-зрадофіл: (дурнувато) – Активісти, вперед!

Зрада: (задоволено) – Ги-ги-ги!

Дія четверта

Марсіанська пустеля. Знайомі вже двері, стіл, Святий Петро, буряки, Чорт, Фемід і нікому не потрібна Правда... Входять піонери на чолі з Хлопчишем-зрадофілом. На ногах у нього сяють нові кросовки, а на голові – німецька каска. Піонери заросли бородами і усі крім лідера знесилено хитаються, маючи вид ще більш обірваний і жалюгідний. Зброю вони втратили, натомість мають при собі піонерський горн – один на всіх і палке бажання негайного покращення.

Фемід: (занепокоєно) – Хто тут?

Піонери: (скриплять зубами) – Хроніки Зубожіння!

Правда: (оскаженіло) – Гав! Гав! Гав!

Чорт: (задоволено) – Так-так-так. Нашєго полку прібило!

Правда гарчить, піонери намагаються усі одразу дунути в горн, але чути лише безпорадні бздури і ганебне пердіння.

Хлопчиш-зрадофіл: (азартно) – Негайно вимагаємо повного щастя! Де тут головний буржуїн? Розстріляти! Щастя чесно поділити. Так, щоб усім – порівну, а мені – трохи більше.

Піонери: (активно) – Щастя давай! І мені! І мені щастя! А мені – два! За мною не займати!

Святий Петро: (здивовано) – Ви серйозно?

Хлопчиш-зрадофіл: (гнівно) – Не сумнівайся, кровопивця!

Правда: (агресивно) – Гав!

Святий Петро: (рішуче) – Гаразд! Кому щастя, оно за дверима, сапки – вистачить усім. А ось – бурячки. Сапайте з усієї сили. Як дійдете до обрію, так і буде вам щастя.

Хлопчиш-зрадофіл: (обурено) – Я що – малахольний? Чи ти мене за лоха тримаєш?

Чорт: (улесливо) – Што ви! Ні в коєм случає! Дажє я вас боюсь...

Правда: (здивовано) – Гав?

Святий Петро: (нетерпляче) – То що – беретеся до роботи?

Хлопчиш-зрадофіл: (таємничо) – Та нам би наліво...

Святий Петро: (незадоволено) – Наліво це – туди (показує у бік пекла).

Хлопчиш-зрадофіл: (пихато) – Не для того я кар’єру вистраждав! Ти хоч знаєш розміри моєї жаби? (вже тихіше) – А по блату там чи на дурника – ніяк? Я – жертва графоманії. У мене – пільги. П’ятий дан по інвалідності.

Піонери: (жадібно) – І я! І мене до раю! Я теж – хворий! Халяву давай!

Святий Петро: (гніваючись) – Незаконні оборудки? Фемід, розберись з неподобствами!

Фемід хвацько стріляє з автомата в білий світ, як в копієчку. З неба падають кілька папуг...

Піонери на чолі з Хлопчишем-зрадофілом гепаються в пісок.

Хлопчиш-зрадофіл: (тремтливо) – Злочинна влада вбиває патріотів! Піпл, вставай!!!

Чорт: (задоволено) – Пошла жара!

Піонери сповзають в канал і перекривають воду, так що буряки в’януть. Періодично з каналу долітають влучність рук, спритність мозку, а також старі пісні про головне – ульти-матом.

Хлопчиш-зрадофіл: (гонорово) – Нічого, скоро їм гаплик. Всім приготуватися до Перемоги!

З повітря трансформується зрада у вигляді витязя в тигровому смокінгу і білиих закатаних штанях. Ліва штанина його закатана вище коліна, а права – нижче, так що усім видно його волохаті ноги. На голові у витязя – чалма.

Зрада: (голосом Саакашвілі) – Гамарджоба, генацвале! Тема є. Ось тобі чарівний аргентинський порошок. Пхаєш в ніздрі, маєш щастя! Всмоктав?

Хлопчиш-зрадофіл: (слухняно нюхає і запрокидує голову в небо, так що з неї падає каска) – Летять пароходи – привіт Хлопчишу!

Усі піонери теж нюхають слідом за ним і впадають у транс.

Піонери: (захоплено) – Кайф! Ніштяк! Нірвана! До речі, а що ми тут шукаємо?

Хлопчиш-зрадофіл: (знову нюхає) – Злочини! Чур я головний антикорупціонер! Хто мій помічник?

Піонери: (продовжують нюхати і дуріють) – Я! Ні, я! Я перший сказав! Тоді я – підпомічник!

Зрада: (таємничо) – Подобається? У мене ще є. Тепер шлюхай, що буде далі... Канали перекрили?

Хлопчиш-зрадофіл: (пихато) – Завдання виконано!

Зрада: (задоволено) – Молодці! Будівництво щастя оголошую відкритим! Другий номер. Ось насіння, саджаєш у пустелі сад і на Марсі будуть яблуні цвісти. Та такі здорові і червонобоки – вах! За тиждень визріють – буде кальвадос.

Хлопчиш-зрадофіл: (нетерпляче жбурляє насіння геть і продовжує невдоволеним тоном) – Що значить: «тиждень»? Нам одразу треба! А триндіти ми не гірше вміємо. Коксу давай!

Зрада: (злостиво) – Коксу? Ось тобі, натурального. З Роттердаму.

Щедро навалює вагонетку коксу – чорного кольору і хутко зникає, мов джин. Піонери на чолі з Хлопчишем-зрадофілом жадібно пхають кокс у ніздрі і раптом завмирають.

Хлопчиш-зрадофіл: (нарваним голосом з поволзьким акцентом) – Ізмє-є-є-єна-а-а!

Піонери: (спантеличено) – Зра-а-ада-а!

Шакал Табакі: (скрушно хитаючи головою) – Ц-ц-ц...

Дія п’ята

Марсіанська пустеля. Знайомі вже двері, стіл, Святий Петро, буряки, Чорт, Фемід і та сама Правда...

Піонери виводять на мотузці зв’язаного Хлопчиша-зрадофіла ближче до дверей, періодично б’ють його і тим розважаються. На голові у нього бараняча кучма – наче хто насрав, у голові – вітер. Хлочиш-зрадофіл підпригує і нервується.

Хлопчиш-зрадофіл: (благально) – Хлопці, а може ну його на хуй?

Піонери: (мстиво) – Туди теж встигнемо. І на хештег так само. Мандруй, давай!

Хлопчиш-зрадофіл: (відчайдушно, поспіхом і російською) – Ви совєршаєтє большую ошібку!

Піонери: (суворо) – Нічого! Переживемо! Будеш знати!

Чорт: (зацікавлено) – Любєзниє, а куда ви єго?

Піонери: (багатообіцяюче) – До біса!

Чорт: (радісно) – Добро пожаловать!

Хлопчиш-зрадофіл: (з надією) – А може не треба? Я вимагаю, щоб все було в рамках діючого законодавства.

Чорт: (грайливо) – А можєт нє надо?

Піонери: (водять навколо Хлопчиша хоровод і знущаються) – Зрада-зрада, тра-та-та, нами спіймано «крота»... Що ти припух? Гукай когось! Давай: зрада-зрада, бє-бє-бє...

Чорт: (оргазмуючи) – Екіє затєйнікі!

Хлопичш-зрадофіл: (рюмсає) – Дядя Гайдар, де ти?!

Чорт: (збуджено) – Хочєш, я тєбя в жівотік поцєлую?

Хлопчиш-зрадофіл: (перелякано) – Зра-а-а-да!

З повітря трансформується зрада у вигляді Жанни д’Арк в блискучих лицарських обладунках, з недопалком «Біломору» в зубах і з авоською бухла.

Зрада: (голосом Надії Савченко) – Що – труби горять? Давай поправлю.

Зрада дістає пару пляшок різнокольорового пойла, які дзенькають райською музикою.

Хлопчиш-зрадофіл: (полегшено) – Ура-а-а!

Піонери: (невдоволено) – Стули пельку! Ми з тобою ше не закінчили.

Правда: (надривно) – Гав! Гав! Гав!

Святий Петро: (відривається від паперів) – Хто там?

Піонери: (весело) – Сто грам! Лопату біля себе маєш?

Святий Петро: (радісно) – Бурячки копати?

Піонери: (роздратовано) – От, барига! Тут революція у небезпеці, а йому – буряки...

Чорт: (довірливо) – У мене совок є!

Хлопчиш-зрадофіл: (раптом) – Па-ма-гі-тє!!!

Піонери: (б’ють його сапками) – Смерть шпигунам!

Чорт: (задоволено) – Во дают! Но я тут нє прі чьом!

Святий Петро: (жахаючись) – Негайно припиніть! Фемід, розберися!

Фемід знову дає довгу чергу з автомата, як завше, – в молоко. Ціль знаходять тільки кулі, які влучають у пляшки, що ефектно розриваються і заляпують усе навколо червоним, в тому числі пику Феміда.

Фемід: (жадібно облизуючись довгим язиком) – Надя, шо за шмурдяк? Ми так не домовлялися!

Святий Петро: (обурено) Неподобство! Що ви собі думаєте?

Хлопчиш-зрадофіл: (відчайдушно) – Вони не вміють! Їм балдіти давай.

Святий Петро: (патетично) – А працювати не намагалися?

Піонери: (обурено) – Ще чого! Нехай кобила працює.

Зрада: (хрипко) – Ага! Розігналася, аж замахалася! Нехай лохи вкалують, я краще в детектива пограюся. Гей ви, хроніки, детективи любите?

Піонери: (розлючено) – Ми не геї.

Зрада: (миролюбиво) – Та яка різниця... Між іншим, детективи – отака цікава річ (відстовбурчує велкикий палець). Уявіть собі, що у вас все вкрали...

Святий Петро: (схарапуджено) – Хто?

Зрада: (впевнено) – Хто завгодно! Усі!

Піонери: (вражено) – Як – «усі»?

Зрада: (нетерпляче) – Тю!  Знаєте, скільки навколо злочинців? У-у-у! Кожен перший!

Хлопчиш-зрадофіл: (здивовано) – Що, і ти?

Зрада: (самозакохано) – Ні, я – д’Артаньян.

Правда: (оскаженіло) – Гав! Гав! Гав!

Чорт: (задоволено закочує очі) – Обожаю ету тусовку...

Піонери: (тупо) – Щось ми вже ніць не розуміємо.

Святий Петро: (цинічно) – Не дивно.

Піонери: (обурено) – Вимагаємо справедливості! Бо як помирати, так всі і одразу, а як до раю, так – хрін по всій тарілці. Але про нього (тикають у Хлопчиша-зрадофіла) хоч казку написали, а нас навіть по імені забули.

Хлопчиш-зрадофіл: (виправдовуючись) – Не треба заздрити! Я просто взяв собі найважче – тягар слави.

Піонери: (багатообіцяюче) – Зара ти у нас дещо інше братимеш!

Зрада: (несподівано) – Пропоную мир! Там теж три літери...

Чорт: (негайно) – Я – «за»!

Він раптом перетворюється на чорного кота і надіває маску Леопольда.

Чорт-Леопольд: (голосом Медведчука) – Рєбята, давайтє жіть дружно!

Слідом за чим відкриває свої двері, звідки лізуть язики полум’я і лунає гімн сересере.

Чорт: (солодко) – Мілості прошу...

Правда: (агресивно) – Гр-р-р-р-р!

Піонери: (завзято) – Ми більше нікому не віримо! Тепер ми самі будемо брехати! Тільки краще!

Святий Петро: (розпачливо) – О Боже, вони ж мені усі бурячки потопчуть! Фемід, ти будеш працювати, чи мені замість тебе крокодила взяти?

Фемід: (натхненно) – Увага, смертельний номер!

Фемід знову піднімає автомат і починає поливати усе навколо гарячим свинцем, так що чорт прожогом ховається за своїми дверима, Зрада полохливо зникає мильною бульбашкою, Хлопчиш-зрадофіл з піонерами, закривши очі, клякнуть на місці в дурнуватих позах, кури істерично кудахтаючи, пускаються навтьоки у протилежних напрямках і створюють неймовірний хаос, але їх розриває на клапті, а у небі безпорадно літають папуги, перелякано бомбардуючи папери на столі продуктами своєї життєдіяльності. Першим приходить до тями шакал Табакі, який виринає з піску:

Шакал Табакі: (відхаркуючи пісок) – Спекотно тут у вас.

Піонери і Хлопчиш-зрадофіл, пов’язані однією мотузкою, мовчки обтікають коричневим. Над ними, повільно осідаючи, кружляє пір’я.

Чорт: (обережно з дверей) – Кажісь, пронєсло...

Фемід: (задоволено) – Води немає.

Правда: (ліниво) – Гав!

Святий Петро: (втомлено сідаючи за стіл, невдоволено бурчить, змахуючи лайно з паперів) – Експертів розвелося... Заїбали коментаріями!

завіса

© Віктор Горобець

https://vivagor.livejournal.com/710094.html


Tags: прекрасное
Subscribe

Posts from This Journal “прекрасное” Tag

promo grzegorz january 1, 2016 21:38 2
Buy for 50 tokens
место для пиара и все такое :)
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 21 comments

Posts from This Journal “прекрасное” Tag