Термін псевдоскептицизм вигадала не я, а Марчело Труцці, автор відомого вислову " An extraordinary claim requires extraordinary proof" , який пізніше підхопив Саган.
Ознаки псведоскептицизму.
- Псевдоскептики переважно зневажливо ставляться до гуманітарщини, хоч вся дискусія розгортається саме в гуманітарно-соціальні площині. Зверхньо вважають, що викласти раціональні аргменти достатньо, щоб всі все зрозуміли.
- Дуже часто вони залазять в суміжні фахові території з поверхневими уявленнями і без особливих знань: наприклад, математик агітує за вакцинацію з поверхневими уявленнями в імунології, в той час, коли антивакцинатори-активісти проштудіювали сотні фахових статей і можуть поставити підніжку будь-якому аргументу скептика.
-Критикують, застосовуючи повідйні стандарти. Доказів вимагають від опонента, а самі їх не предоставляють.
-Контр-претензії базуються на правдоподібності, а не на емпіричних даних.
-Демонструють невідповідність власних уявлень і реальності: "всі віруючі дурніші, ніж атеїсти".
- Вважають за можливе і необхідне критикувати безпосередньо особу за її ідеї. Дискредитують, а не досліджуть. Деякі псевдоскептики, як бульдоги, чіпляються до якоїсь однієї особи і роками її травлять, будуючи всю свою полеміку навколо однієї людини.
-Агресивно і безапеляційно подають свою точку зору гаслами, ведуть не наукову дискусію з пошуком істини, а непримириму боротьбу.
- Вважають, що непереконливі докази дають підстави для повного відхилення твердження.
- Дещо осторонь стоять псепвдоскептики, які вважають, що деякі псевдонаукові ідеї варто досліджувати, бо там може бути щось цікаве (наприклад я).
Точно так само як і псевдонауковці, деякі псевдоскептики будь-яку критику їхнії ідей сприймають як особисту образу. Якщо псевдовчені хочуть бути праві, то псевдоскептики вважають, що вони вже точно праві по дефолту, бо за ними стоїть вся Наука і Науковий Метод (як вони його розуміють).
Арсенал псевдоскептиків мало відрізняється від арсеналу псевдонауковців: тролініг, демагогія, перехід на особистості, бан, розігрування карти "тотального засилля псевдонауковців в офіціальній науці", "ви не знаєте наших реалій", "не треба нас вчити".
На відміну від псевдонауковців, псевдоскептики рідко зустрічаються злонаміренні. Як правило це завжди переконані в своїй правоті фанатики, які гуртуються. Кожен, хто ставить під сумнів методи і аргументи, автоматично вважається таким, хто виправдовує псевдонауковців.
Висновки
Всі ми люди, науковці і псевдонауковці, скептики і псевдоскептики, за кордоном і в ненці. Нам притаманні одні і ті самі когнітивні упередження в полоні яких ми знаходимось завдяки природі нашого мозку. Нам всім притаманна цікавість, яка штовхає нас на пошуки чогось нового наукового або псевдонаукового і справедливість, яка штовхає нас на обурення, якщо наші почуття або те, що ми вважаємо за істину, попране. Ми також знаєм, що об'єктивна інстина не має кордонів, національних особливостей і також знаєм, що за неї варто боротись.
Ruslana Radchuk
https://www.facebook.com/ruslana.radchuk/posts/10155814657207438
Journal information