Grzegorz (grzegorz) wrote,
Grzegorz
grzegorz

Микита Галаган

Микита Галаган (* — † 16 травня 1648) — український національний герой, подвиг якого, можливо, став основою для легенди про Івана Сусаніна. В ході Корсунської битви 16 травня 1648 року за дорученням Б. Хмельницького свідомо пішов на тортури та смерть, аби видати ворогу дезінформацію про кількість і розташування козацьких військ і завів 25-тисячне польське військо в хащі, що дало змогу козакам атакувати у вигідних для них умовах. В результаті військо поляків було повністю знищено — в козацький полон потрапило 18 тисяч чоловік, в тому числі весь головний військовий склад Речі Посполитої — 80 командирів різного рангу включно з гетьманами Потоцьким і Калиновським.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Микита_Галаган

* * *
Що ми знаємо про Галагана? Анічогісінько. Стверджую так, народився і виріс у місцях його подвигу, на Корсунщині над Россю. Від дідової хати у Листвині до Горохової долини, куди Галаган, ризикуючи життям, 16 травня 1648 року завів 25–тисячне польське військо, — зо п’ять кілометрів. Про містичні страховиння Різаного яру (так ця балка називалася після битви) начуваний з дитинства. У селі гомоніли, що там тліють незліченні останки поляків, козаків і татар. У центрі вимираючого села Виграїв стовпець цвинтарного фасону сповіщає: «Під Корсунем у районі села Виграїв 16—26 травня 1648 року повстанське військо українських селян і козаків під керівництвом Богдана Хмельницького розгромило основні сили шляхетської Польщі». Та ще на горбі за селом недавно вивантажили гранітну брилу зі згадкою про ту перемогу. До неї можна доступитися хіба що сухої літньої пори, бо влада не спромоглася на якихось пару кілометрів дороги. Відшукати у такому безладді щось про долю Микити Галагана — завдання не з простих.
Заглибимося до витоків українсько–польського протистояння. Зародилося воно з Люблінської унії 1569 року. Тоді Польська Корона та Велике Князівство Литовське об’єдналися у Річ Посполиту, при цьому більша частина української території перейшла від литовців до поляків. Литовці, як до них і татари, до місцевого населення ставилися лояльно.
За поляків усе пішло шкереберть. Насаджувалися польські порядки, мова і католицизм. Більшість земель перейшла у власність знатних родів. Нищилася система самоврядування, виборність, віча і копні суди. Селянам заборонили ставити вітряки і водяні млини, рибалити і полювати, рубати деревину і бортникувати. Панщина з 12—14 днів на рік збільшилася до двох днів на тиждень, не рахуючи додаткових сезонних і аварійних робіт. Благодатний край перетворили на жахливий анклав работоргівлі. Пани за борги відбирали у холопів синів і дочок та віддавали перекупникам, які переганяли їх у Кафу (Феодосія) і Бахчисарай, де продавали у рабство веслярами на галери, каменярами, євнухами і наложницями в гареми. Прояви невдоволення кваліфікувались як «українське свавілля». Коли терпець уривався, холопи виходили з послуху, били і грабували панів, палили маєтки та масово тікали на південь, у Дикий степ, у Придніпров’я. Там зароджувалася вольниця — запорізьке козацтво.
Слово художнє і документальне

Історики й письменники по–різному описують вчинок Микити Галагана. Михайло Старицький у трилогії «Богдан Хмельницький», посилаючись на одного зі шляхтичів, учасника тих подій, розповів, що Хмельницький підіслав козака Галагана, який своїми свідченнями сприяв рішенню Потоцького відступати, наперекір думці Калиновського, який радив почати бій. Хмельницькому треба було виманити вороже військо з укріпленого табору: штурм його призвів би до багатьох жертв.
Один із дослідників козацької доби Адріан Кащенко, автор повістей «На руїнах Січі», «Над Козацьким порогом», «Гетьман Сагайдачний», у повісті «Під Корсунем» так описав момент прийняття Галаганом рішення завести вороже військо в хащі:
«Потоцький махнув рукою:
— А ну, розв’яжи йому язика.
Кат приклав до спини Микити розпечену, як жар, залізну штибу. Почулося шкварчання, й на спині козака схопилося синє полум’я, а в повітрі пішов дух печеного м’яса...
— Єсть до Богуслава інший шлях — манівцями, — мовив Микита. — Він увесь час іде лісом, і татарам ні стріляти, ні нападати незручно, їхні постріли будуть плутатись поміж гілками, козаків же з Хмельницьким лишилось обмаль. Тим шляхом ми зовсім непомітно й безпечно дійдемо до Богуслава...
Історик Микола Аркас у виданій у 1907 році «Історії України–Русі» описує цю подію так: «Вислав він (Хмельницький) Микиту Галагана з невеличкою купою козаків, щоб він заманив поляків у той ліс. Побачили вони Галагана, зараз перехопили його і почали випитувати, де й скільки війська у Хмельницького. Галаган набрехав їм чимало. Налякалися поляки тієї брехні й стали відступати до Богуслава, а Галаган узявся показати їм шлях, та замість того, повів у той ліс, де засів Кривоніс. Несподівано ззаду наскочив Хмельницький».
Сучасний історик Богдан Сушинський стверджує: «Потоцький чекав на військо Хмельницького, замкнувшись у міцно укріпленому таборі. Але майбутній гетьман і не збирався штурмувати його. Вчинив лише кілька демонстраційних атак. Натомість підсунув полякам добровольця–смертника Микиту Галагана. «Випадково» опинившись у полоні, Галаган спочатку вперто мовчав, а під лютими тортурами заговорив. Так, як його навчено: у Хмельницького вже велика армія, а на допомогу йому йде зі своєю ордою Іслам–Гірей. Отже, поляків чекає така сама погибель, як і тих, що чинили опір у таборі під Жовтими Водами. Величезний польський табір ще не оточено. Ще є можливість відступати. Галаган сам зголосився провести поляків найкоротшим шляхом у бік Богуслава. І повів. На засідку, де все було перекопано й забарикадовано, де стояли гармати, а з–за кожного куща стріляли з рушниць і луків». Командувач Потоцький та його заступник Калиновський потрапили в полон і разом із 800 невільниками, серед яких було близько сотні вищих офіцерів, дісталися татарам. Ця козацька перемога приголомшила Польщу. Країна зосталася і без армії, і без вищого офіцерства. Помер у ці дні й Владислав IV, отже, Річ Посполита зосталася й без короля.

Tags: герои Украины, история
Subscribe
promo grzegorz january 1, 2016 21:38 2
Buy for 50 tokens
место для пиара и все такое :)
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments