....5 березня 1940 року Сталін підписує наказ про розстріл без суду і слідства десятків тисяч польських громадян, що опинилися в полоні: офіцерів, жандармів, поміщиків, осадників, інтеллігентів. Тільки офіційно доведена загибель 21 857 осіб; найбільшим місцем розстрілів стала Катинь на Смоленщині; проте, вбивства поляків відбувалися і в інших місцях.Знищення військовополонених - само по собі є злочином. Проте, на відміну від іншого людиноненвисницького режиму, що в той самий час поставив вбивства на потік, совітам не стало духу взяти на себе відповідальність за ці страти. Коли німці у 1943 році знайшли поховання польських офіцерів на окупованій Смоленщині, СРСР поспішив звинуватити у цьому злочині своїх колишніх союзників, з якими вони за 4 роки до того радісно дерли на шматки польську державу. Навіть цинічний плакат встановили на місці масових страт, який закликав помститися фашистам за загибель полонених поляків. Версія загибелі полонених офіцерів від рук німців була основною аж до самого розвалу СРСР. Лише на початку 90-х років конаюча радянська імперія визнала, що це була справа її рук.
Проте, незважаючи на визнання катинського злочину діями Сталіна та його прибічників, Росія не визнала ці події геноцидом.
... Квітневим ранком президентський літак почав заходити на посадку на смоленський військовий аеродром Північний. Погода була несприятлива, посадка здійснювалася в умовах щільного туману. За офіційною російською версією, полякам пропонували скористатися запасним аеродромом, проте в кабіну пілотів увірвався командувач військово-повітряними силами Польщі Анджей Бласік і скомандував сідати. Ще одна версія, що прозвучала в ті дні - нібито сам президент відмовився скористатися запасним аеродромом у Мінську, аби не контактувати з опальним білоруським диктатором Лукашенком; або ж він неабияк запізнювався на заходи, що мало розпочатися за півгодини, тому про кількагодинну затримку не могло бути й мови. Поляками як одна з основних розглядалася версія помилкових дій російських диспечтерів, а також неготовність аеродрому, яким кілька років майже не користувалися. Висувалися й зовсім конспірологічні версії - нібито в літак, що за рік до того проходив капремонт в Росії, під час ремонту вмонтували вибуховий пристрій; або пілотам якимось чином надали помилкову інформацію про висоту - і вони думали, що до землі кілька десятків метрів, хоча насправді було не більше 5.Як би там не було - але літак, заходячи на посадку, зачепив крилом високу березу, що росла неподалік злітно-посадкової смуги, і розвалився на шматки. Ніхто не вижив.
З приводу подій 10 квітня 2010 року цинічний москвофільський хронограф зазначає: "В авиакатастрофе под Смоленском погибли президент Польши Лех Качиньский и 95 сопровождавших его лиц, намеревавшихся посетить мемориал расстрелянным польским офицерам в Катыни. Трагедия сблизила народы и власть обеих стран, отодвинув в сторону все преграды, омрачавшие их отношения".
Але не так сталося, як гадалося. З самого початку російська комісія (яку очолив тодішній прем'єр Путін) почала чинити перешкоди в розслідуванні. Вони відмовилися віддати полякам уламки літака, а на записах, переданих до розшифровки польській стороні, були присутні сліди технічного впливу - ніби деякі звуки намагалися стерти. Всі небіжчики були передані в щільно опечатаних трунах; їх поховали, додатково не оглядаючи, довірившися російським патологоанатомам...
... Чергова хвиля розслідувань з польської сторони набула сили після перемоги на виборах партії "Право та Справедливість" Ярослава Качинського, брата-близнюка загиблого президента. Восени 2016 року були зроблені деякі ексгумації. Вже попередні результати шокували громадськість - деякі тіла були переплутані, в домовинах містилося сміття. З'явилися і зовсім моторошні чутки - нібито на деяких тілах знайдено кульові поранення, що свідчило про неймовірне: російські солдати, що миттєво оточили місце катастрофи, добивали польських урядовців, які вижили...
Натомість, російські можновладці всі намагання поляків переглянути результати розслідувань зображають як прагнення націоналістичних партій здобути додаткові симпатії електорату, або ж як спробу зашкодити кар'єрі тодішнього очільника польського уряду Дональда Туска, який нині став помітним європейським чиновником. Проте останнім часом словам росіян щодо розслідувань інцидентів за їх учасі віри мало. В Польщі вже видано розпорядження про ексгумацію 83 загиблих в авіакатастрофі. Очевидно, на нас чекатиме ще багато нової інформації з проводу розслідування. На жаль, ця історія, яка вже отримала назву "Друга Катинь", ще не завершена.
Пам'ятаємо. Вивчаємо. Застерігаємо.
Dmytro Kaliszewski
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1297784440270758&id=100001176423028
Journal information