*
Ситуація з блокадою на Донбасі висвітлила небезпечну тенденцію в суспільстві, спричинивши нові розколи у суспільних групах. Внесення розколів у суспільство – базова характеристика гібридної війни, спрямована на зниження спротиву проти зовнішнього ворога, на виникнення апатії та відсторонення від проблем.
Небезпека полягає в тому, що наразі чітко викристалізовується новий тип розколів – між україноцентричними спільнотами. Причому, відбувається це шляхом навішування ярликів таким чином, що розмиваються орієнтири в координатах «свій-чужий». Ворогами означуються як ті, хто виступає проти державності України (країна-агресор та всі її приспішники), так і окремі україноцентричні спільноти, які просто мають інше бачення ситуації з блокадою. Слід розуміти, що всі люди чи спільноти, які стоять на позиціях відстоювання України – це опоненти, але не вороги.
Ще один момент! Ситуація з блокадою настільки складна, що «чорно»-«білі» рішення тут не прийнятні. Тобто, не буває простих відповідей на складні питання. А нам пропонуються дуже прості рішення. Маємо розуміти, що ситуація з перекриттям залізничних шляхів з метою недопущення торгівлі вугіллям – це насправді маленька видима частинка айсбергу.
Адже окупований Донбас сьогодні – це одна з невизнаних територій, до появи яких у сучасному світі активно приклала руку й Росія (Абхазія, Південна Осетія, Придністров’я). Невизнані території сьогодні – рай для світового криміналу. Це території, де процвітає работоргівля, торгівля зброєю, де відбувається відмивання коштів, йде наркотрафік. Тобто, мова йде про набагато серйозніші речі, а не лише про контрабанду, чи торгівлю вугіллям.
І тому, коли ставлять питання лише до української влади з вимогами припинити торгівлю, ці вимоги виглядають дуже спрощеним розумінням ситуації, дуже простою відповіддю на складні питання. Адже в ОРДЛО сьогодні такий клубок криміналу, що лише українська влада одним розчерком пера не може це вирішити. Проблема дуже глибока й різноаспектна, вона вимагає поетапних та продуманих рішень, зокрема, діалогу з цього питання між владою та суспільством.
Крім того, народні депутати, що ініціювали блокаду, є представниками влади! І саме вони повинні шукати способи у правовому полі для вирішення цієї складної ситуації. Ініціативи діючим депутатам треба просувати в законодавчому полі, бо саме для цього їх народ наділив відповідними повноваженнями. Тобто, необхідно урегулювати і проблеми торгівлі з окупованими територіями, і проблеми переміщення людей на законодавчому рівні.
Галина Куц.
Ситуація з блокадою на Донбасі висвітлила небезпечну тенденцію в суспільстві, спричинивши нові розколи у суспільних групах. Внесення розколів у суспільство – базова характеристика гібридної війни, спрямована на зниження спротиву проти зовнішнього ворога, на виникнення апатії та відсторонення від проблем.
Небезпека полягає в тому, що наразі чітко викристалізовується новий тип розколів – між україноцентричними спільнотами. Причому, відбувається це шляхом навішування ярликів таким чином, що розмиваються орієнтири в координатах «свій-чужий». Ворогами означуються як ті, хто виступає проти державності України (країна-агресор та всі її приспішники), так і окремі україноцентричні спільноти, які просто мають інше бачення ситуації з блокадою. Слід розуміти, що всі люди чи спільноти, які стоять на позиціях відстоювання України – це опоненти, але не вороги.
Ще один момент! Ситуація з блокадою настільки складна, що «чорно»-«білі» рішення тут не прийнятні. Тобто, не буває простих відповідей на складні питання. А нам пропонуються дуже прості рішення. Маємо розуміти, що ситуація з перекриттям залізничних шляхів з метою недопущення торгівлі вугіллям – це насправді маленька видима частинка айсбергу.
Адже окупований Донбас сьогодні – це одна з невизнаних територій, до появи яких у сучасному світі активно приклала руку й Росія (Абхазія, Південна Осетія, Придністров’я). Невизнані території сьогодні – рай для світового криміналу. Це території, де процвітає работоргівля, торгівля зброєю, де відбувається відмивання коштів, йде наркотрафік. Тобто, мова йде про набагато серйозніші речі, а не лише про контрабанду, чи торгівлю вугіллям.
І тому, коли ставлять питання лише до української влади з вимогами припинити торгівлю, ці вимоги виглядають дуже спрощеним розумінням ситуації, дуже простою відповіддю на складні питання. Адже в ОРДЛО сьогодні такий клубок криміналу, що лише українська влада одним розчерком пера не може це вирішити. Проблема дуже глибока й різноаспектна, вона вимагає поетапних та продуманих рішень, зокрема, діалогу з цього питання між владою та суспільством.
Крім того, народні депутати, що ініціювали блокаду, є представниками влади! І саме вони повинні шукати способи у правовому полі для вирішення цієї складної ситуації. Ініціативи діючим депутатам треба просувати в законодавчому полі, бо саме для цього їх народ наділив відповідними повноваженнями. Тобто, необхідно урегулювати і проблеми торгівлі з окупованими територіями, і проблеми переміщення людей на законодавчому рівні.
Галина Куц.
Journal information