Grzegorz (grzegorz) wrote,
Grzegorz
grzegorz

Он не дожил,но дело его живет:результат одного журналистского расследования...

Originally posted by nazlo_vsemu at Он не дожил,но дело его живет:результат одного журналистского расследования...

Для памяти. Карен Гринуэй, спецагент ФБР: "Я более 20 лет работаю в ФБР. В основном, занимаюсь вопросами трансграничной организованной преступности, преимущественно в бывшем СССР. Я действительно работала над австрийским делом против Фирташа, которое привело к его аресту. Это дело было не политическое. И следствие длилось несколько лет – еще до того, как Янукович получил свою должность. Это было очень тщательное расследование. Мы надеемся, что однажды получим возможность также проработать это дело США в суде."
То есть, еще при Ющенко, когда Фирташ был "в силе и славе" -- США начали расследование его деятельности. Плоды которого стали видны только недавно. И во многом, если не целиком, благодаря деятельности одного человека -- Романа Купчинского, уже покойного. Когда все закончится, Украине стоило бы наградить этого человека хотя бы посмертно.

И небольшая справка. Сегодня хороший повод помянуть Романа Купчинского. Сегодня задержали Фирташа. Роман начал путь к этому дню еще в 2004 году, когда эта фамилия была известна лишь немногим. Его материалы, тонкая по началу папка — стала основой тех томов, на основании которых вскоре Фирташа будут допрашивать в США. А также, вероятно, заигравшегося британца Шелтера Джонса и многих других граждан. Ну и раз “чудовище” уже взяли, то стоит приготовиться и “красавице”, то бишь, Герою Украины Юрию Бойко. Думаю, что заденет и Хорошковского и многих других. И все это начал Роман. Стоит вспомнить этого человека.
19 січня у Вашингтоні (США) після тяжкої хвороби відійшов у вічність на 66-му році життя колишній довголітній директор української служби Радіо Свобода Роман Купчинський.Роман народився у Відні. 1949 року п’ятилітнім хлопчиком він потрапив до Америки, його родина поселилася в Штаті Нью Джерзі. Активний в українській громаді та Пласті, Роман студіював політологію, закінчив університет Лонґ Айленд. Він служив у збройних силах США, був командиром стрілецького загону у В’єтнамі. За участь у боях під час В’єтнамської війни Роман отримав різні нагороди, в тому числі й відоме Пурпурове серце (Purple heart) – нагороду, яку надають від імені президента США воякам, які були поранені, або нагороджують посмертно загиблих у воєнних діях.
1978-88 роках Роман був президентом «Прологу», відомого українського видавництва та дослідницького центру в Сполучених Штатах. «Пролог» опублікував численні матеріали самвидаву українських дисидентів. Упродовж довгих років найпрестижніший український науково-публіцистичний журнал «Сучасність» виходив саме у видавництві «Пролог». Роман був редактором двох вагомих книг самвидавних матеріалів «Проблема національності в СРСР» та «Погром в Україні».
1991 року Роман став директором української редакції Радіо Свобода, коли ця радіокомпанія ще містилась у Мюнхені. Під його керівництвом українська «Свобода» розбудувала широку мережу журналістів на Заході й в Україні. 1992 року за ініціативи Романа в Києві був відкритий корпункт Радіо Свобода, згодом, завдяки його зусиллям, «Свобода» встановила партнерські стосунки з радіокомпанією «Довіра» і Радіо Свобода почало промовляти до свого українського слухача в ФМ-діапазоні.
2002 року Роман перейшов на аналітично-дослідницьку роботу в Радіо Свобода і став головним редактором «Звіту про організовану злочинність і корупцію». Його статті про українсько-російські відносини, російську енергетику й корупцію в енергетичній царині пострадянського простору були опубліковані в цілій низці наукових видань.
Останнім часом Купчинський працював в американському фонді «Джеймстаун», де зокрема досліджував діяльність російського Газпрому. Купчинський є автором звіту «Російський зріджений газ – майбутнє поле геополітичної битви».
Як експерт, Купчинський неодноразово брав участь у слуханнях в Конгресі США. Роман мав чудове почуття гумору, його пародії та «підпільні писання» про радійні внутрішні справи користувалися величезною популярністю і передавалися з рук в руки, як колись це було з самвидавом в Україні. Він любив пожартувати й добре поїсти. Був неперевершеним кухарем. У нього завжди гарно росли кімнатні квіти, а його орхідеї ніколи не переставали цвісти.
Коли Роман довідався про свою хворобу, він передав нам, що не відомо, чи там, куди він прямує, існують ФМ-приймачі або інтернет, але обіцяв дізнатися і одразу нам повідомити. Будемо чекати від нього повідомлень. Його синові Маркіянові шлемо свої молитви, щиру любов і співчуття. У наших серцях Роман залишиться вічно живим, завзятим, дотепним і великодушним, із цигаркою в руці й чаркою на столі. Вічна йому пам’ять. Романа Купчинського поховали на Національному кладовищі Арлінктон поблизу Вашингтона з усіма військовими почестями.
Світлина від Станислав Речинский.
Subscribe

promo grzegorz january 1, 2016 21:38 2
Buy for 50 tokens
место для пиара и все такое :)
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments