Grzegorz (grzegorz) wrote,
Grzegorz
grzegorz

#по_страницам_истории

Якось, у не таку вже й сиву давнину, один король вирішив заради підтримки слабіючого режиму покликати до влади генерала. Проте, не врахував одного: генерали, приходячи до влади (навіть через посаду прем'єра), особливо не панькаються з громадськими свободами та правами, і чхати хотіли на життя та забаганки підданих. Попервах, звичайно, диктатор-генерал спробує підняти свій авторитет переможною війною та анексією чужих територій. Але зрештою, буде непереливки і королю, і народу, і країні. А потім - і самим генералам та їхнім легіонам.


60 років по тому в значно більшій країні президент призначив на посаду прем'єра непримітного підполковника, з тим, аби після себе передати йому всю повноту влади. Після приходу до влади диктатора-підполковника, з громадськими правами та свободами там стало кепсько; а внутрішній терор досяг кращих зразків Залізної гвардії. Але то вже трошки інша історія.

Отже, повернімося до генералів.

В 1940 році територію Румунії стали активно "дерибанити" більш меткі сусіди. Варто зазначити, що свого часу, за підсумками Першої світової війни, румуни непогано розжилися чужими територіями. Тепер сусіди повернулися за власним. Першим в черзі, звичайно, був СРСР, який прагнув повернути Бесарабію та Північну Буковину. Румунія, отримуючи радянські ультиматуми, попросила допомоги у Німеччини. Та з радістю надала їй захоплену польську зброю, проте дала зрозуміти, що війни з СРСР поки не планується. Тоді Румунія втратила майже 51 тисяч кв. км.
Другий віденський арбітраж, що відбувся 30 серпня 1940 року, постановив передати Північну Трансильванію від Румунії до Угорщини. Мова йшла ще про 43 тисячі кв. км. Незабаром мали відбутися Крайовські перемовини з болгарами, які прагнули повернути Добруджу (румунські причорноморські землі). Якби Добруджа повернулася до складу Болгарії в повному складі, Румунія б навіть втратила вихід до моря. Зрештою, Південна Добруджа таки буде передана болгарам на початку вересня (ото хто відпочиватиме на Балчіку чи Каварні - знайте цей момент). Причому передали "з населенням" - румунів виселили геть, а з Румунії на звільнені місця виселили геть болгарів. Для розуміння - з 106,5 тисяч румунів Добруджі у 1940 р. на сьогодні там проживає лише 591 особа румунської національності...
Втрата третини території, при незрозумілих подальших перспективах, викликала значне невдоволення населення Румунії. Ширилися протести, які підтримали заколотники з профашистської організації "Залізна гвардія".
Щоб придушити ці виступи і зміцнити монархію, король Румунії Кароль II 4 вересня 1940 року доручив формування нового уряду генералу Йону Антонеску, що мав репутацію людини владної і рішучої. Антонеску заявив, що не зможе очолити уряд, якщо король не зречеться престолу на користь свого дев'ятнадцятирічного сина Міхая. 6 вересня 1940 р. Кароль II підписав акт зречення і передав управління державою генералу Антонеску, який став «кондукатором» (вождем) румунської держави. Румунія на вимогу «залізногвардійців» була оголошена легіонерською державою. Представники «Залізної гвардії» отримали важливі посади в уряді. Так було встановлено військово-легіонерську диктатуру Антонеску, якого підтримали деякі націонал-ліберали і націонал-цараністи.
З перших днів існування режим Антонеску змушений був шукати підтримки ззовні, перш за все – з боку Німеччини. У жовтні 1940 р. німецькі війська були введені в Румунію. 24 листопада 1940 р. Й. Антонеску підписав протокол про приєднання Румунії до Троїстого пакту. Таким чином військова диктатура без застережень встановила тісні стосунки з гітлерівським блоком - адже у випадку війни з СРСР була перспектива повернути втрачені території і навіть розширитися до гирла Дніпра.
У внутрішній політиці Антонеску намагався наслідувати італо-німецькі зразки. Сутність політики держави диктатор сформулював так: ззовні держави – «вісь», всередині – легіонерський режим. На відміну від королівської диктатури режим Антонеску не вважав за доцільне зберігати парламентаризм. Він скасував конституцію, всі громадянські права і свободи. В країні було розв'язано масовий терор.

... В січні 1941 року "Залізна гвардія" вчинила заколот. Проте, цей мавр вже зробив свою справу, і надалі був уже непотрібний. Заколот було подавлено, "Залізна гвардія" знищена, режим Антонеску ще більше зміцнів.
... Незабаром в країні почнеться мобілізація, до армійських лав стане 2,5 мільони солдат. У спробах повернути радянські землі поляже 475 тисяч... Тимчасово Бесарабія і навіть Одеса стануть румунськими, але тільки на неповні три роки...
... Навесні 1944 року радянські війська вступили на територію Румунії. В серпні 1944 року кондукатора Антонеску викликав до себе король Міхай, який до того задовольнявся суто декоративними представницькими функціями, і став вимагати укласти перемир'я з СРСР. Антонеску відмовився і був заарештований. Румунія вийшла з війни з СРСР, і незабаром оголосила війну Німеччині. Побоюючись подальших територіальних втрат, Міхай гнав свої війська на бійню, аби вислужитися перед СРСР. Ще 75 тисяч солдатів полягло в бях з німцями. З європейських країн військові втрати були більшими тільки у основних воюючих країн - СРСР та Німеччини...
... Король Міхай наразі є єдиним живим чинним кавалером ордену Перемоги. Це, однак, не врятувало Румунію від скасування монархії та переходу до соціалізму...
... Кондукатор Антонеску був переданий СРСР і страчений у 1946 році...
... У 1989 році Румунія вчергове змістила своїх можновладців. Тодішній "соціалістичний кондукатор" Ніколає Чаушеску разом з дружиною був розстріляний повстанцями...

Пам'ятаємо. Вчимо. Застерігаємо.

Tags: #параллельные места в истории
Subscribe

Recent Posts from This Journal

promo grzegorz january 1, 2016 21:38 2
Buy for 50 tokens
место для пиара и все такое :)
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments